В статье поднимаются вопросы, связанные с защитой интеллектуальной собственности, в частности, рассматривается защита права на торговую марку путем внесения ее в таможенный реестр объектов права интеллектуальной собственности. Публикация особенно интересна тем, что в ней используется практика Южной региональной таможни по таможенному контролю товаров, прибывших в порты Одессы и Ильичевска, на предмет нарушения прав на торговые марки.
Відповідно до українського законодавства одним зі пособів захисту прав на торговельні марки на митному кордоні України є внесення такої марки до митного реєстру об’єктів прав інтелектуальної власності (далі-Реєстр). Встановлено, що особа, якій на законних підставах належать майнові права на торговельну марку та яка має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені її права, може подати до відповідного митного органу заяву про сприяння захисту належних їй майнових прав на таку марку шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру.
Згідно з законодавством України у випадку, якщо митний орган на основі даних Реєстру виявляє ознаки порушення прав на торговельну марку відносно товарів, наданих для митного контролю і оформлення, їх оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складах тимчасового зберігання або на складах митних органів. Передбачається, що не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів митний орган повідомляє правовласника торговельної марки про факт пред’явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта – про причини призупинення їх митного оформлення. Окремо слід звернути увагу на те, що, відповідно до законодавства датою отримання повідомлення особою, якій належать майнові права на торговельну марку, вважається день, коли митним органом таке повідомлення надіслано засобами факсимільного зв’язку, електронної пошти тощо, а не фактичне отримання особою такого повідомлення. Крім того, законодавством встановлено, що протягом перших 15 календарних днів після отримання зазначеного вище повідомлення, особа, якій належать майнові права на торговельну марку, повинна письмово проінформувати відповідний митний орган про факт звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або ж звернутися до такого митного органу з письмовим мотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення (слід зауважити, що призупинення митного оформлення за клопотанням продовжується лише на строк не більше ніж 15 календарних днів). На практиці, деякі труднощі виникають у підходах розуміння того, що ж є «інформуванням відповідного митного органу про факт звернення до суду». Одні вважають, що доказом звернення до суду може слугувати копія позовної заяви, на якій зазначений вхідний номер та печатка відповідного суду, інші – що це ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Зважаючи на те, що практика стосовно цього питання неоднозначна і все залежить від конкретної ситуації, рекомендується безпосередньо звертатися до відповідного митного органу, з’ясовуючи його бачення та вимоги з приводу цього питання. Тим не менш, ще раз слід звернути увагу на те, що проінформувати митний орган про факт звернення до суду або ж звернутися безпосередньо до нього з письмовим мотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення потрібно протягом перших 15 календарних днів з моменту отримання повідомлення від митних органів. Що ж стосується наступних дій особи, права на торговельну марку якої порушуються, то законодавством України визначено, що після спливу 15-денного строку (або ж 30-денного – у разі продовження) зазначена особа повинна подати митному органу, що призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності. На основі такої ухвали митний орган уповноважений продовжити призупинення митного оформлення товарів на строк, встановлений судом у відповідній ухвалі. Отже, з цього випливає, що протягом одного місяця (максимальний термін) володільцю правоохоронних документів на торговельну марку необхідно отримати ухвалу суду про вжиття запобіжних заходів щодо заборони здійснювати певні дії у справі про порушення прав інтелектуальної власності. Зазвичай володільці правоохоронних документів на торговельні марки у своїй заяві про вжиття запобіжних заходів просять суд накласти арешт на відповідний товар, заборонити митному органу здійснювати митне оформлення товару, а також витребувати у митного органу зразки товару для проведення експертизи об’єктів інтелектуальної власності. Законодавством України передбачено і позасудову опцію для продовження призупинення митного оформлення товарів, а саме: проведення експертизи в експерта, який має свідоцтво Міністерства юстиції України про присвоєння йому кваліфікації судового перта з правом проведення експертиз, пов’язаних з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Механізм виконання законів стосовно захисту прав на об’єкти прав інтелектуальної власності (включаючи торговельні марки) на митному кордоні розроблений саме європейськими країнами. Порівнюючи законодавство європейських країн та українське стосовно регулювання цього питання, очевидно, що вони досить схожі між собою, загальна процедура майже однакова, хоча спостерігаються деякі розбіжності у строках, вартості тощо. Особливу ж увагу слід звернути на те, що в більшості європейських країн заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення, активно застосовуються митними органами щодо тих товарів, які перемішуються територією їх країн транзитом. Нещодавно саме з такими ситуаціями ми зустрілись у своїй практиці. Незважаючи на те, що імпорт певної продукції здійснювався в Україну транзитом через територію Польщі, саме польські митні органи призупинили митне оформлення цієї продукції, стверджуючи, що транзит відбувається з порушенням прав на відповідну торговельну марку. У зв’язку з цим можна зробити висновок, що внесення певної торговельної марки до подібних реєстрів більшої кількості країн дійсно може допомогти особі, яка прагне захистити свої права на таку торговельну марку, мінімізувати ризики потрапляння товарів (що містять охоронювані права на їх торговельну марку) на внутрішній ринок України та пропонування їх до продажу.
За останні роки митні органи України досягли певного прогресу в боротьбі з ввезенням товарів, що містять охоронювані законодавством України права на торговельну марку, на територію України. З кожним роком збільшується кількість та обсяги виявлених поставок таких товарів через українські митні кордони. За останніми даними Держмитслужби України, станом на квітень 2012 року, тільки Південною митницею при митному контролі товарів, що прибували в порти Одеси та Іллічівська на суднах закордонного плавання, було виявлено та передано на склад митниці майже 8 тонн товарів, що містили ознаки порушення прав на торговельні марки. Зокрема, це стосується партій товарів з торговельними марками Adidas, Nike, Prada, Euro 2012, Louis Vuitton, D&G, ZARA, Calvin Klein тощо. Крім цього, Київською регіональною митницею в лютому 2012 року було зупинено партію фальсифікованих парфумів у кількості близько 10 тисяч флаконів, які порушували права на торговельну марку HUGO BOSS. Однак слід зазначити, що в цьому випадку справа не дійшла до суду, юридичні представники правовласника та імпортер уклали угоду про знищення цієї продукції. Отже, беручи до уваги все зазначене вище, можна зробити висновок, що з кожним роком митні органи дедалі більше посилюють свою роботу з виявлення та припинення фактів ввезення на митну територію України товарів, що містять охоронювані законодавством України права на торговельну марку, тому володільцям правоохоронних документів на торговельну марку слід пам’ятати про можливість захисту їхніх прав на митному кордоні шляхом внесення торговельної марки до Реєстру. Разом з цим слід розуміти, що внесення торговельної марки до Реєстру не тільки сприятиме припиненню імпорту продукції, яка може потрапити на український ринок, порушуючи права власника торговельної марки, а й дозволить збільшити обсяги продажу товарів. Крім того, це може позитивно позначитися на відсотках продажу ліцензій на використання торговельної марки, що, у свою чергу, надасть можливість збільшити прибутки правовласника відповідної торговельної марки.
Авторы: О.Алексієнко, М.Гонтарук
Источник: Юридична Газета. – 2012. – № 23. – С. 12 – 13.