Uncertainty ended regarding arbitration of privatisation disputes in Ukraine

17 Мар

16 февраля 2016 Президент Украины подписал Закон “О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно совершенствования процесса приватизации”, которым вносятся изменения в Закон Украины “О приватизации государственного имущества” от 04.03.1992, а также в некоторые другие законы Украины, регулирующие отношения по поводу приватизации.

Авторы настоящей статьи сосредоточили свое внимание на вопросах, связанных с разрешением в арбитражном порядке споров, возникающих из исполнения договоров купли-продажи объектов приватизации

Принимая во внимание важность и актуальность новелл в процессе приватизации, ниже приводим текст Закона Украины от 16.12.2016, официально опубликованного в газете Голос України. – 2016. – № 42, на языке оригинала.

Пресс-служба Interlegal

On 16 February 2016, the President of Ukraine signed into law bill No. 2319a-d “On Enactment of Some Laws of Ukraine Aimed at Improvement of Privatisation Process” (the “New Law”) which adopted a number of changes to the Law of Ukraine “On Privatisation of State-owned Property” dated 4 March 1992 No. 2163-XXII (the “Law on Privatisation”). This law was introduced as part of a widely-advertised campaign to privatise state-owned property offered for sale announced by the Ukrainian Government in 2015.

Alongside other changes in the legislative landscape to attract foreign investors, the New Law introduces a dispute resolution mechanism that allows companiesUncertainty ended regarding arbitration of privatisation disputes in Ukraine to bring grievances arising out of or in connection with privatisation transactions before international commercial tribunals.

The New Law provides that the State Property Fund of Ukraine, the state body responsible for the sale of state-owned assets, may enter into an agreement regarding the sale and purchase of an object of privatisation that provides for an arbitration dispute resolution mechanism. If such an agreement provides for such a mechanism, but does not indicate a particular arbitral institution or ‘ad hoc’ tribunal, the New Law provides that any dispute between these parties shall be finally resolved in accordance with the Arbitration Rules of the Arbitration Institute of the Stockholm Chamber of Commerce.

Prior to the New Law, the Law on Privatisation only regulated provided that disputes arising out of privatisation transactions in the domestic courts. This resulted in a debate as to whether disputes arising out of privatisation transactions, in particular those arising in respect of an agreement of purchase and sale, may be settled by arbitration. The New Law ends this uncertainty.

The adoption of the New Law will allow foreign investors to take advantage of resolving disputes before a neutral forum independent of any political influence in a timely and cost-efficient manner alongside other benefits associated with arbitration.

Авторы: Daniel Bilak, Olga Shenk

Источник: http://www.lexology.com/library/detail.aspx?g=8a61b310-ad0e-4faa-9cc4-556286da75d2&utm_source=Lexology+Daily+Newsfeed&utm_medium=HTML+email+-+Body+-+General+section&utm_campaign=Lexology+subscriber+daily+feed&utm_content=Lexology+Daily+Newsfeed+2016-03-21&utm_term=

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процесу приватизації

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України “Про приватизацію державного майна” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 17, ст. 122 із наступними змінами):

1) частину другу статті 2 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

“відкритості та прозорості”.

У зв’язку з цим абзаци третій – шістнадцятий вважати відповідно абзацами четвертим – сімнадцятим;

2) у статті 8:

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

“1. Покупцями об’єктів приватизації з урахуванням обмежень, встановлених цією статтею, можуть бути”;

у частині третій:

абзац другий замінити двома новими абзацами такого змісту:

“юридичні особи, власником більш як 25 відсотків акцій (часток, паїв) яких є держава Україна;

юридичні особи, власником будь-якої кількості акцій (часток, паїв) та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, чи держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором”.

У зв’язку з цим абзаци третій – восьмий вважати відповідно абзацами четвертим – дев’ятим;

абзац дев’ятий замінити чотирма новими абзацами такого змісту:

“особи, які прямо чи опосередковано перебувають під контролем осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є особи, визначені в цій частині, або є пов’язаними особами таких осіб;

юридичні особи чи пов’язані з ними особи, зареєстровані в державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором, або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства;

фізичні особи чи пов’язані з ними особи, які мають громадянство держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства.

Термін “контроль” вживається у значенні, наведеному у Законі України “Про акціонерні товариства”, термін “кінцевий бенефіціарний власник (контролер)” вживається у значенні, наведеному у Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, термін “пов’язані особи” вживається у значенні, наведеному у Податковому кодексі України”;

у частині четвертій:

абзац другий викласти в такій редакції:

“Відповідальність за недостовірність, неповноту поданих документів, а також обов’язок довести відсутність ознак, передбачених частиною третьою цієї статті, покладається на покупця”;

абзац третій замінити чотирма новими абзацами такого змісту:

“Разом із заявою для участі в приватизації об’єкта державної власності подаються:

інформація про потенційних покупців об’єктів приватизації або осіб, в інтересах яких придбаваються державні об’єкти, їх засновників, учасників, у тому числі фізичних осіб – кінцевих бенефіціарних власників (контролерів);

для потенційних покупців – фізичних осіб – довідка органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), крім осіб, які реалізують право на першочергове придбання акцій товариства відповідно до вимог статті 25 цього Закону;

для потенційних покупців – юридичних осіб – інформація про фінансово-майновий стан”;

3) частину сьому статті 16 викласти в такій редакції:

“7. Підготовка до приватизації та продаж об’єктів групи Г може здійснюватися із залученням на конкурсних засадах радників у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Конкурсний відбір радників здійснюється з дотриманням принципів конкурентності, рівноправності, загальнодоступності, гласності та прозорості, незалежності членів конкурсної комісії. Критерії, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, мають передбачати, зокрема:

досвідченість радника у виконанні аналогічних завдань;

можливість центрального представництва та залучення інших консультантів;

компетентність (кваліфікація, досвід, знання та навички);

запропоновану радником методику підготовки до продажу, стратегію продажу, матеріально-технічне забезпечення та організацію проекту;

запропоновані радником терміни підготовки до продажу та продажу об’єкта приватизації.

Залучення та визначення радників для підготовки до приватизації та продажу об’єктів здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні Кабінету Міністрів України встановлюються такі основні завдання радників:

збір інформації та аналіз економічних, технічних та фінансових показників діяльності підприємства;

приведення основних показників бухгалтерської звітності підприємства у відповідність із стандартами бухгалтерського обліку;

проведення аудиту;

визначення інвестиційної привабливості підприємства та можливих шляхів її підвищення, шляхів реструктуризації кредиторської заборгованості, рекомендацій щодо встановлення основних цін і тарифів на продукцію та послуги, маркетингової політики, інших заходів;

забезпечення проведення незалежної оцінки з метою визначення вартості пакетів акцій та подання звіту про оцінку майна для затвердження державним органом приватизації;

підготовка документації про підприємство згідно з вимогами законодавства про захист економічної конкуренції;

здійснення заходів щодо пошуку потенційного інвестора.

Радниками не можуть бути особи, визначені абзацами третім, дев’ятим – одинадцятим частини третьої статті 8 цього Закону”;

4) у частині третій статті 18 4:

у пункті 3 слова і цифри “що становить більш як 25 відсотків статутного капіталу” виключити;

пункт 4 виключити;

5) у частині першій статті 18 5:

у пункті 2 слова і цифри “що становить більш як 25 відсотків статутного капіталу” виключити;

пункт 4 виключити;

6) у статті 23:

абзац сьомий пункту 1 частини шостої виключити;

доповнити частиною сьомою такого змісту:

“7. Оплата послуг радників здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим відповідно до частини сьомої статті 16 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету та/або міжнародних організацій”;

7) статтю 27 доповнити частиною десятою такого змісту:

“10. За бажанням органу приватизації в договорі купівлі-продажу об’єкта приватизації може передбачатися можливість вирішення спорів, що виникають між продавцем та покупцем у зв’язку з договором купівлі-продажу об’єкта приватизації чи на його підставі, у міжнародному комерційному арбітражному суді. При цьому якщо орган приватизації в договорі купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачає вирішення спорів, що виникають між продавцем та покупцем у зв’язку з договором купівлі-продажу об’єкта приватизації чи на його підставі, у міжнародному комерційному арбітражному суді, але сторони не досягли згоди щодо вибору міжнародного комерційного арбітражного суду, в якому такий спір підлягає розгляду, будь-який спір, суперечка або претензія, що виникають з приводу укладеного договору купівлі-продажу об’єкта приватизації або пов’язані з ним, у тому числі щодо його порушення, припинення або недійсності, підлягають остаточному вирішенню шляхом арбітражу відповідно до Арбітражного регламенту Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма”.

2. Пункт 1 частини першої статті 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 13, ст. 222) після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

“приймає рішення про залучення радників для підготовки до приватизації та продажу об’єктів”.

У зв’язку з цим абзаци п’ятий – двадцятий вважати відповідно абзацами шостим – двадцять першим.

II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

Президент України
П. ПОРОШЕНКО
м. Київ
16 лютого 2016 року
N 1005-VIII