Скасування рішень МКАС при ТПП України в державному суді: Попереджений, – отже, озброєний

В статье детально рассматриваются вопросы, связанные с отменой арбитражного решения украинским судом, в частности, приводятся правовые основания для отмены решения арбитража государственным судом. Статья особенно интересна содержащимся в ней анализом судебной практики. Настоящая статья сопровождается публикацией комментария специалиста:

“Деякі проблеми можна було б вирішити на рівні судової практики”, в котором автор выражает надежду, что Украина становится более дружественной к арбитражу юрисдикцией, предлагая при этом усовершенствовать судебную практику для укрепления этой тенденции.

Серед практикуючих юристів по­бутує точка зору, що спір комерційно­го характеру між двома юридичними особами краще передавати на розгляд до міжнародного комерційного арбі­тражу, а не до державного суду. Причи­ни для включення сторонами до сво­го зовнішньоекономічного контракту арбітражного застереження бувають різними, але здебільшого це розраху­нок на швидший розгляд спору (немає процедури перегляду спору в трьох ін­станціях, як у суді, є можливість впли­вати на формування складу арбітраж­ного суду тощо) та відносно проста процедура надання дозволу на вико­нання в Україні рішення міжнародно­го комерційного арбітражу.

Як відомо, питання міжнародно­го комерційного арбітражу в Україні в основному регулюються Європей­ською конвенцією про зовнішньотор­говельний арбітраж, Нью-Йоркською конвенцією про визнання та виконан­ня іноземних арбітражних рішень і За­коном України «Про міжнародний ко­мерційний арбітраж» (далі-Закон).

При цьому, за певними винятками, Закон застосовується до міжнародно­го комерційного арбітражу, якщо міс­це арбітражу знаходиться в Україні. У свою чергу, на практиці вибір місця ар­бітражу в Україні найчастіше означає, що спір підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі-МКАС).

Саме тому потрібно пам’ятати, що після розгляду й остаточного вирішен­ня спору сторін у МКАС та винесення арбітражного рішення, таке рішення може бути переглянуте та скасоване в судовому порядку на підставі стат­ті 34 Закону, якщо відповідне клопо­тання про скасування подане зацікав­леною стороною (зазвичай стороною, яка програла) протягом трьох місяців з дня отримання арбітражного рішен­ня МКАС.

Зокрема, стаття 34 Закону прямо встановлює, що арбітражне рішен­ня може бути оспорене в суді шляхом подання відповідного клопотання про скасування, якщо:

1) сторона, що заявляє клопотан­ня про скасування, подасть докази того, що

> одна зі сторін в арбітражній угоді була певною мырою недыэздатною або ця угода є недійсною за законом, яко­му сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки – за законом України, або

> таку сторону не було належним чи­ном повідомлено про призначення ар­бітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин сторона не могла подати свої пояснення, або

> рішення винесене щодо не перед­баченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умо­ви, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної уго­ди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, мо­жуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина ар­бітражного рішення, яка містить по­станови з питань, що не охоплюють­ся арбітражною угодою, або

> склад третейського суду або арбі­тражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не супер­ечить будь-якому положенню Закону, від якого сторони не можуть відступа­ти, або, за відсутності такої угоди, не відповідали Закону, або

2) суд визначить, що:

► об’єкт спору не може бути предме­том арбітражного розгляду за законо­давством України, або

► арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Варто зазначити, що вказаний пе­релік підстав для скасування арбітраж­ного рішення в основному повторює положення Нью-Йоркської конвенції щодо підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання інозем­ного арбітражного рішення.

Проаналізувавши доступну з публіч­них джерел судову практику розгляду та вирішення українським судом кло­потань про скасування арбітражних рішень МКАС із підстав, наведених у статті 34 Закону та перелічених вище, ми виявили наступне.

Статистично, за період з липня 2006 року по липень 2013 року до державно­го суду було подано понад 80 клопотань про скасування арбітражних рішень МКАС, з яких лише невелика части­на була задоволена, і відповідні арбі­тражні рішення МКАС було скасовано.

Незважаючи на те, що відсоток скасованих арбітражних рішень відносно невеликий, підстави для їх скасування можуть становити зна­чний інтерес для юристів, які пред­ставляють інтереси сторін у спорах, що розглядаються у МКАС, для ро­зуміння загальних тенденцій та під­ходів українського державного суду з метою попередження (наскільки можливо) успішного оскарження ар­бітражного рішення МКАС у судово­му порядку.

Зокрема, як видно з аналізу наяв­ної в публічних джерелах судової прак­тики, місцевий суд, до територіальної компетенції якого відноситься розгляд клопотань про скасування арбітраж­них рішень МКАС, скасовував арбі­тражні рішення МКАС з огляду на те, що в арбітражній угоді сторін непра­вильно (або, швидше, недостатньо чітко) була вказана назва арбітраж­ної установи.

Так, в одному з проаналізованих рішень суд з цього приводу зазначив:

«.. .Разом із тим, достовірно встанов­лено, що Міжнародного Комерційно­го суду при Торгово-промисловій па­латі м. Київ не існує, таким чином, в п. 9.1 Контракту, який складено росій­ською мовою, сторони зазначили ар­бітражну установу, якої не існує. Крім того, сторонами в арбітражній угоді не було визначено, щодо тлумачення умов Контракту…».

Інша підстава, з якої державним судом було скасовано арбітражне рі­шення МКАС, що зустрілася під час аналізу доступної судової практики – винесення арбітражного рішення з пи­тань, не передбачених арбітражною угодою сторін.

Наприклад, як суд зазначав:

«Оскільки сторонами за укладе­ним Контрактом № 229/09/37-Н від

«ПІСЛЯ РОЗГЛЯДУ І ОСТАТОЧНОГО ВИРІШЕННЯ СПОРУ СТОРІН У МКАС ТА ВИНЕСЕННЯ АРБІТРАЖНОГО РІШЕННЯ ТАКЕ РІШЕННЯ МОЖЕ БУТИ ПЕРЕГЛЯНУТЕ ТА СКАСОВАНЕ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ НА ПІДСТАВІ СТАТТІ 34 ЗАКОНУ, ЯКЩО ВІДПОВІДНЕ КЛОПОТАННЯ ПРО СКАСУВАННЯ ПОДАНЕ ЗАЦІКАВЛЕНОЮ СТОРОНОЮ ПРОТЯГОМ ТРЬОХ МІСЯЦІВ З ДНЯ ТРИМАННЯ АРБІТРАЖНОГО РІШЕННЯ МКАС»

26.11.2009 року не було визначено умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку, щодо тлумачення умов Контракту, і жодна сторона не зверталася до суду з вказаними вимо­гами, колегія арбітрів з власної ініці­ативи здійснила тлумачення розділу 12 «Арбитражная оговорка» Контр­акту № 229/09/37-Н від 26.11.2009 року. Рішення МКАС при ТПП Украї­ни від 18 березня 2011 року по справі АС № 212г/2010 містить постанову з питань, що виходять за межі арбітраж­ної угоди, а отже, наявні підстави для скасування оспорюваного арбітраж­ного рішення, передбачені ч. 2 ст. 24 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Також в іншому рішенн, яким було скасоване арбітражне рішення МКАС, суд вказав, що:

«сторони в арбітражному застереженні договору простого товариства №3/2001 від 27 вересня 2001 року визначили розгляд спорів, які виникають під час виконання даного договору панеллю трьох арбітрів в Лондоні.

Договір про погашення боргу від 30 серпня 2006 року є похідним від договору простого товариства, тому на думку суду Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України розглянув справу, яка не була охоплена арбітражною угодою…».

Звичайно, не можна не відзначити й судові рішення, якими було скасовано арбітражні рішення МКАС з підстави порушення таким рішенням публічного порядку України.

Зокрема, в якості обгрунтування порушення публічного порядку України (фактично, у питанні належності та допустимості доказів), суд зазначив:

«Посилання МКАС в тексті постанови на докази, а саме: розписку як на розрахунок між сторонами за виконання зобов’язання за контрактом, на копії витягів із системи «клієнт-банк», що іменуються у постанові як «міжнародні трансфери«, акти звірки взаєморозрахунків, на думку суду, є помилковими і не можуть підтверджувати наявність чи відсутність розрахунків між сторонами у спорі…

Акт звірки взаєморозрахунків не є належним доказом суми заборгованості, якщо це не підтверджено відповідними первинними первинними документами.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що Міжнародний комерційний арбітражний суд при  Торгово-промисловій палаті України прийняв постанову, яка порушує визначені принципи і засади України, які стосуються встановлених законом прав на судовий захист, тобто публічний порядок України, а тому підлягає скасуванню».

Також відповідно до тексту ще одного судового рішення:

«Виносячи рішення, МКАС України поклав в його основу згаданий Звіт аудитора, чим порушив вимоги щодо належності та допустимості доказів….

ПП «Аудит», яке підготувало даний Звіт аудитора, не перевіряло та не підтверджувало фінансову звітність підприємства, тому думка аудитора не висловлювалась, тобто у звіті аудитора відсутнє формулювання думки аудитора щодо предмету перевірки. Тобто аудитори не підтвердили правильність та достовірність витрат, понесених сторонами при виконанні умов Договору про спільну інветиційну діяльність.

Таким чином, поклавши в основу рішення згаданий Звіт аудитора, у яко­му аудитори не підтверджували пра­вильність та достовірність витрат, по­несених сторонами при виконанні умов Договору про спільну діяльність, МКАС при ТПП України порушив ви­моги щодо належності та допусти­мості доказів, що суперечить консти­туційному принципу змагальності у судочинстві, а отже і публічному по­рядку в Україні».

Нарешті, хочемо звернути увагу на ще одну підставу для скасування арбітражного рішення МКАС держав­ним судом – арбітражна процедура не відповідала угоді сторін:

«Тобто, при постановленні рі­шення МКАС при ТПП не визна­чив, чи він є належним судом, який уповноважений вирішувати спір за даним договором, оскільки у п. 16.2 ст. 16 Кредитного договору вказано, що усі спори, пов’язані з договором, будуть вирішуватися у Арбітражно­му суді Торгово-промислової пала­ти Швейцарії, м. Женева, одним чи кількома арбітрами, призначеними відповідно до правил. Арбітраж буде проводитися у м. Женеві».

Підсумовуючи все викладене, з огляду на порівняно невелику кіль­кість скасованих судом арбітражних рішень МКАС, сторони (як і МКАС) при розгляді спорів в основному до­тримуються вимог діючого законо­давства про міжнародний комерцій­ний арбітраж.

Тим не менше, проаналізована судова практика свідчить, що процедура розгляду спорів між сторонами у МКАС, з одного боку, не позбавлена процесуальних недоліків, які виникають, у тому числі, з недостатньої уважності сторін при укладенні арбітражних угод. Сюди можна віднести зазначення неправильної або неточної назви арбітражного інституту в арбітражній угоді, недотримання процедури арбітражу, передбаченого такою угодою, висунення під час арбітражного розгляду вимог з питань, які не охоплюються арбітражною угодою, тощо.

З іншого боку, варто враховувати, що підхід українського дер­жавного суду до розгляду клопотань про скасування арбітражних рішень МКАС на підставі статті 34 Закону на практиці буває досить формалістичним.

До того ж уже під час складення тексту арбітражної угоди або вклю­чення арбітражного застереження до зовнішньоекономічного контрак­ту практикуючому юристу необхідно враховувати, що навіть якщо жодна сторона спору, з якого було винесене рішення МКАС, не звернеться до суду з клопотанням про скасування тако­го рішення, вищенаведені підстави скасування арбітражного рішення у своїй більшості можуть також слугу­вати підставою для суду для відмови у наданні дозволу на його примусове виконання на території України згід­но з Нью-Йоркською конвенцією.

Авторы: О. Шенк, А. Бойко

Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 43. – С. 25 – 27.

У цілому протягом останніх років су­дова практика розгляду та вирішення українськими судами клопотань про скасування арбітражних рішень МКАС при ТПП України значно покращила­ся. Скасованих арбітражних рішень -одиниці, і це дозволяє сподіватися, що Україна стає дедалі більш дружньою до арбітражу юрисдикцією.

Проте, на жаль, є й проблеми. Біль­шість з них пов’язана з недосконалістю законодавчого регулювання цієї проце­дури. Клопотання про скасування арбі­тражних рішень МКАС при ТПП Украї­ни розглядаються судами за правилами Глави 1 Розділу VII-1ЦПК («Проваджен­ня у справах про оскарження рішень третейських судів»), які не враховують специфіку міжнародного арбітражу, а призначені, як це випливає з самої на­зви, для оскарження рішень третей­ських судів. Що ж стосується клопо­тань про скасування постанов МКАС при ТПП України згідно з ч. З ст. 16 За­кону України «Про міжнародний комер­ційний арбітраж», то їх розгляд україн­ським процесуальним законодавством взагалі не регулюється, що породжує ба­гато практичних проблем. Ця ситуація потребує комплексних змін.

Але деякі проблеми можна було б вирішити на рівні судової практики.

Наприклад, у ситуаціях, коли рішен­ня МКАС при ТПП України підлягає ви­конанню на території України, досить часто виникають паралельні судові провадження в різних судах України за клопотаннями про скасування відпо­відного рішення МКАС при ТПП Украї­ни та за клопотанням про надання до­зволу на його виконання. При чому ці суди розглядають, по суті, одні й ті самі питання, адже підстави для скасування рішення та для відмови в наданні дозво­лу на його виконання є однаковими. У зв’язку з цим було б доцільно звернути увагу на російську судову практику, яка з метою процесуальної економії дозво­ляє розглядати такі клопотання щодо одного й того самого рішення в одно­му судовому провадженні (див. напри­клад: http://kad arbitr. ru/PdfDocument/ dlbf9301-e380-471d-9b8a-f7232b2cell8/ A40-4514-2012_20120615_Opredelenie. pdf). На практиці це схоже на подання зустрічного позову в рамках уже ініці­йованого судового провадження за пер­вісним позовом, тільки в цій ситуації одна сторона просить скасувати арбі­тражне рішення, а інша – надати дозвіл на його виконання. За результатами справи суд задовольняє одне з клопо­тань та відхиляє інше.

Інший аспект, в якому було б до­цільно вдосконалювати нашу судову практику, – це виключення самої мож­ливості оспорювання рішень МКАС при ТПП України за угодою сторін. Закон України «Про міжнародний ко­мерційний арбітраж» не забороняє такі угоди. Якщо знов-таки поверну­тися до російського прикладу, то ро­сійські суди, керуючись абсолютно ідентичними положеннями Закону РФ «Про міжнародний комерційний арбітраж», визнають можливість та­кого виключення угодою сторін. Саме така позиція сформульована в п. 9 Ін­формаційного листа Президії Вищого Арбітражного Суду РФ від 22.12.2005 № 96. Більше того, така угода може ви­пливати з відповідних положень арбі­тражного регламенту, який підлягав застосуванню в конкретній арбітраж­ній справі. Іншими словами, сторо­ни можуть виключити можливість оспорювання арбітражного рішен­ня як окремою угодою, так і посилан­ням на арбітражний регламент, який передбачає, що арбітражне рішення є остаточним (наприклад, http://kad. arbitr.ru/PdfDocument/88034cf7-ec60-4е43-ааа0-16511 c05d499/A40-4508-2012_20120319_Opredelenie.pdf).

Автор: О. Перепелинська

Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 43. – С. 26.